З досвіду роботи: "Створення умов для розвитку і самореалізації компетентностей особистості на уроках української мови і літератури шляхом впровадження інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій"

                                                                        Педагогічна ідея - це повітря,  в якому 

                                                                       розправляє крила педагогічна творчість

                                                                                           Василь Сухомлинський

       Сучасне життя розвивається бурхливими темпами, тому відбулися вагомі зміни у системі освіти. Учитель, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформації. Традиційне навчання з його авторитаризмом, орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не відповідає вимогам часу. Тому настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися», «навчати жити». Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Отож повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися спонукало мене до пошуків. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду. Сьогодні школа має готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість. Тому сьогодні постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу. Новизна досвіду полягає в оригінальному використанні інноваційних технологій (інтерактивного навчання, проблемного навчання, колективного взаємонавчання, ІКТ, елементів дослідницької роботи) у вивченні української мови і літератури.

Ключовою компетентністю учнів є уміння вчитися. Дослідження психологів і педагогів, досвід вчителів показують: щоб навчити учнів самостійно і творчо вчитися, потрібно включити їх у спеціальну організовану діяльність. Реалізація нових завдань освіти потребує нових підходів, враховує особистості учнів, їхні потреби і інтереси. Основне завдання школи полягає в тому, щоб надати можливості розвитку, саморозвитку особистості, сприяти пошуку індивідуальності, самореалізації.

Уміння вчитися передбачає індивідуальний досвід успішної навчальної праці учня, наявністю в нього розвинених способів навчальної діяльності.

Сформоване уміння вчитися передбачає, що учень сам визначає собі мету навчання, виявляє зацікавленість навчання, докладає вольових зусиль для досягнення позитивного результату пізнавальної діяльності, раціонально організовує свою навчальну працю, знаходить джерела потрібної інформації, виконує практичні дії, усвідомлює свою діяльність і намагається її вдосконалити.

Головною дійовою особою в навчанні є учень. Зовсім іншу роль відіграє вчитель, він допомагає учню вчитися, створює сприятливу атмосферу і значно збагачує мотивацію навчання, утверджує почуття гідності особистості.

 Питання щодо вдосконалення системи освіти шляхом упровадження компетентнісного підходу активно розглядається у педагогічній науці. Праці Дж. Равена, A.Л. Андреєва,   І. О. Зимньої, А. В. Хуторського, Г. Селевка, О. І. Пометун,                     Р. Пастушенка, О. В. Овчарук та інших вітчизняних і закордонних дидактів стали першосновою в розв'язання окресленої проблеми. Осмислення методологічних засад компетентнісного підходу, досвід його впровадження в освіті представлено в дослідженнях Н. Бібік, Л. Ващенка, І. Єрмакова, І. Зимньої, О. Локшиної, О. Овчарук,    Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачевої, А. Хуторського та ін.                                                                                                         

 Чому саме звернулася проблеми «Створення умов для розвитку і самореалізації компетентностей особистості  на уроках української мови і літератури шляхом впровадження інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій»?

·        Щоб піднести відповідальність учня за вивчення теорії, переконавши його результатами виконаної роботи;

·        Проблема компетентністно спрямованої освіти сьогодні є основним напрямком пошуків педагогів;

·        Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти базуються на переконанні, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати суму знань, а сформувати комплекс компетенцій;

·        Перспективність компетентністного підходу передбачає високу готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах.

                                                                                                                                                              

Мета  досвіду: розглянути і теоретично обґрунтувати особливості формування ключових компетентностей учнів при вивченні української мови та літератури. Продемонструвати на прикладах використання інформаційно-комунікативних технологій та інтерактивних форм роботи для формування ключових компетентностей на уроках української мови і літератури. Забезпечити  компетентнісний підхід у викладанні української мови та літератури через використання інновацій, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях, сприяння розвитку пізнавальної діяльності школярів; формування й розвиток в учнів ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей.

    Серед завдань, які має вирішити сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентністного підходу у навчанні вважаю:

·        підвищення рівня мотивації учнів;

·        використання суб’єктивного досвіду, набутого учнем;

·        ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду, набутого учнями;

·        формування в учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію;

·        здійснення інформаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;

·        підвищення рівня самоосвітньої та творчої діяльності учнів;

·        створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;

·        наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;

·        формування моральних цінностей особистості;

·        розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;

·        створення ситуації успіху.

     Серед компетентностей , які мають бути сформовані в процесі освітньої діяльності в навчальному закладі: громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, інформаційно-комунікаційна, комунікативна, міжпредметна естетична, міжпредметна, предметна (галузева), предметна мистецька, проектно-технологічна, соціальна.

   З метою формування  компетентностей,  виникає необхідність використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних форм роботи на уроках української м української мови та літератури.                                                                                                                                                                                          

     За час роботи у школі я зауважила, що серед проблем, з якими стикаються учні у процесі навчальної діяльності, є невміння самостійно здобувати знання, відсутність навичок роботи з підручниками, таблицями, схемами, довідковою літературою. Тому особливу увагу у роботі із школярами приділяю розв'язанню саме цих проблем.                                    

      Щоб навчити учнів самостійно працювати, застосовую інтерактивне навчання , ІКТ. У своїй діяльності широко впроваджую інтегровані уроки рідної мови, створюю повноцінні умови для реалізації принципів національного і громадянського виховання, для загального й мовленнєвого розвитку учнів, мотивації творчої самоактивності. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини (грою, спілкуванням з природою, музикою, образотворчим мистецтвом; драматизацією, дослідницькою діяльністю) дає мені змогу організувати оволодіння граматичними вміннями й правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізувати навчання, досягти значних зрушень у загальному розвитку учнів. Здобутий дітьми чуттєвий досвід, знання про довкілля, сформовані способи самостійної діяльності та прийоми розумових дій актуалізуються на уроках на рівні міжпредметних зв’язків та міжпредметної інтеграції. Я проектую на різних етапах уроку такі прийоми й організаційні форми на матеріалі спостережень та дослідницької і художньої діяльності, як: усний журнал; хвилинка ерудита; огляд-конкурс малюнків та інших творчих робіт, виконаних за враженнями від спілкування з природою, музикою, живописом, красним письменством; уявна подорож до музеїв, храмів, святинь рідної землі; інтерв’ю з письменником, художником, актором; драматизація, літературно-музичний етюд.

    Для того, щоб розвиток творчих та компетентностних можливостей учнів був ефективним, продумую спеціальну систему завдань, що відповідає самостійній діяльності школярів: дослідження мовних явищ на прикладах світової культури, різних видів мистецтва, найкращих надбань людства.                                                                                         

     Уроки української мови та літератури - напружена науково організаційна й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителями, на яких особлива увага приділяється розвитку компетентності. Як створити умови для розвитку компетентності особистості?                                                                                                                                              

     Роботу над формуванням компетентності починаю з визначення мети уроку (цілепокладання), яка випливає із певної теми, і як наслідок - очікувані результати - знання, уміння та навички, що застосовуються учнями у конкретній ситуації. Для цього впроваджую прийом "Мої очікування". Основні елементи педагогічної діяльності реалізую і на таких етапах: прогнозування, змістовно-пошуковому, етапі моніторингу.

         З метою виявлення потреб і запитів вихованців, рівня їх підготовки, мовного та літературного розвитку, обдарованості, проводжу індивідуальні та колективні бесіди, міні-творчі роботи тощо.

         Важливою умовою навчання і першим кроком до формування компетентності є самомотивація. Тому намагаюся дотримуватися принципів:

Ø надаю дитині право вибору навчального завдання;

Ø стежу, щоб завдання відповідали віковим особливостям;

Ø не нав’язую навчальну мету зверху; 

Ø не використовую (по можливості) ситуацію змагання.

      Велику увагу приділяю мотивації, яка фіксує увагу учнів на проблемі та викликає інтерес до теми уроку. Для цього використовую методи та прийоми: "Уявімо ситуацію", "Проблемне питання", "Відстрочена відгадка", "Асоціативний кущ", "Розгадування шифрограм" тощо.

    Так, на уроці української літератури у 10 кл. на тему "Повість М. Коцюбинського "Тіні забутих предків." Поетичне змалювання кохання Івана та Марічки (Карпатських Ромео та Джульєтти)" розмірковуємо над тим, чи існує проблема нерозуміння почуття кохання дітей їхніми батьками у наш час і які шляхи її розв’язання бачать учні. Протягом уроку учні збирають аргументи щодо власної позиції з цього питання, висловлюють думки та відстоюють їх, сприймають та оцінюють світ, розмірковують не тільки над навчальним матеріалом, а й над загальнолюдськими цінностями.

         Залучення вихованців до активного пізнання формує високодуховну особистість, її життєву компетентність.

         Для успішного осмислення навчального матеріалу застосовую нетрадиційний дидактичний принцип - читання власних творів (прозових, поетичних). Наприклад: під час вивчення теми "Щасливими не народжуються, ними стають" (за п’єсою І. П. Котляревсьго "Наталка Полтавка").      

         Вважаю за необхідне, щоб учні брали участь у плануванні роботи на уроці, щоб крім певного обсягу знань, які вихованці повинні засвоїти, вони могли визначити й низку умінь, якими оперуватимуть.                                                           

     У процесі організації навчальної діяльності прагну дотримуватися гнучкості під час вибору інноваційних прийомів, створюю ситуації, які "оживлюють" уроки. Ефективним на цьому етапі є проблемне навчання. Для полеміки вибираю те, що може викликати труднощі в розумінні авторської позиції. Наприклад: проблемне питання, над яким була організована робота: "Сава Чалий - зрадник?", "У кого украли щастя: Анни, Миколи чи Михайла?" (за драмою І. Я. Франка "Украдене щастя"), «Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?»  ( М.Куліш «Мина Мазайло»).  Створюю проблемні ситуації і на уроках мови. "Чи потрібні українській мові запозичені слова ?", "Чи всім мовам властиве запозичення?" і т.д., видозмінюю мовний матеріал.      В умовах активного впровадження системи зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів працюю над  їх грамотністю. Працюючи з орфографічним матеріалом, практикую проведення уроків-практикумів, семінарів, консультацій. Щоб заохотити до активності і почути думку кожного, впроваджую прийоми "Мозковий штурм", "Продовж речення", "Мікрофон", "Дружня порада". Для формування навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую елементи технології критичного мислення: діаграма Вена,  «Асоціативний кущ»,  «Обери позицію», вільне письмо, сенкан, ромашка Блума і т.д.

         Ефективними прийомами та способами формування компетентності критичності є також такі як вивчення понять, навчальний критичний аналіз, рецензування, написання есе.

      Мої уроки відзначаються багатоваріантністю форм роботи, методів організації, що забезпечує індивідуальний підхід до учнів. Навчальні тексти добираю таким чином, що їхній зміст дає можливість ознайомити школярів з історією, звичаями та традиціями українського народу, його мистецькими скарбами, духовною культурою, видатними постатями, які найбільше відповідатимуть інтересам учнів. Крім того, складаю необхідні види контрольних робіт. Обов’язково на уроках використовую різні види активної діяльності учнів: інсценування історій, складання творів-сповідей, творів-переосмислень, різні форми групової та колективної роботи. Пошук шляхів удосконалення уроку здійснюю, зацікавлюючи учнів його зовнішніми ознаками. Це, наприклад, проведення уроку-поетичної свічки, уроку-подорожі, уроку-заліку, уроку-сповіді, уроку-абсурду, уроку-реквієму, уроку-мелодійності, уроку-відчуття. За роки роботи я розробила та апробувала певну систему творчих завдань і вправ, які сприяють вихованню позитивного світосприйняття та позитивного мислення учнів. З метою формування в учнів високих моральних цінностей використовую досить результативні психолого-педагогічні прийоми: «Сповідь», «Загальна радість», «Анонсування», «Даю шанс», «Лінія обрію», «Ефект навіювання», «Рушай за нами», «Гронування» та ін.

       При застосуванні названих технологій виграє весь навчально-виховний процес, бо вони дають можливість залучити кожного учня до обговорення проблеми, а це сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення, уміння доводити. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям. Таким чином досягається головна мета інтерактивного навчання: «Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

       XXI століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якості людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення .

      Сучасна освіта орієнтована на розвиток особистості в процесі активної пізнавальної діяльності. Сьогодні- головне завдання для школярів - навчитися ефективно - здобувати знання й критично мислити; сприймаючи нову інформацію, ретельно її досліджувати; осмислювати різні погляди, брати на себе відповідальність за власну діяльність. Формування критичного й самостійного твор­чого мислення учнів - шлях до розв’язання цих акту­альних проблем.

     У свій час Жуль Верн передбачив: «Настане день, коли наука випередить фантазію». Цей час настав. Аби отримати інформацію, дітям сьогодні не обов’язково сидіти в школі, вони можуть її отримати самостійно в Інтернеті. Тому зараз успіх учнів напряму залежить від якості роботи вчителя, від того, наскільки він здатний вловити дух і потреби часу. Не можна залишатись вчорашніми вчителями завтрашньої школи! Беззаперечно, застосування комп’ютерних технологій напряму відповідає потребам модернізації освіти.

     Поняття інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) охоплює не лише комп’ютерні програми, а усі сучасні засоби комунікації: телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо..

      Питання про те, у якій мірі використовувати ІКТ на уроках, стоїть особливо гостро у вчителя  мови та літератури. Адже словесник, перш за все, має справу з мистецтвом слова, працює над розвитком мовлення, залучає учнів до духовності й естетичних цінностей. Урок літератури насамперед повинен притримуватись читацько центричної моделі навчання.

          Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури  може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаю такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі вивчення програмного матеріалу середньої загальноосвітньої школи.

           У своїй роботі використовую такі види інформаційних технологій: електронний підручник, статистичні таблиці, динамічні таблиці, літературні портрети, тестові завдання, диктанти, медіа-твори, віртуальні екскурсії, розроблені авторські уроки, презентації, окремі типи матеріалу для пояснення нової теми (відео, анімації ) .

       Комп’ютерна презентація - це авторське учнівське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії, яка, до речі, може бути абсолютно різною: від учнів початкової школи до вчителів. Комп’ютер дає можливість використання інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати, естетично оформляти сторінки, використовувати ефекти анімації.

        За допомогою комп’ютерної програми   перевіряю вміння учнів читати текст мовчки. Цим актуалізується така важлива змістова лінія Програми з рідної мови, як комунікативна. Даний розділ комп’ютерної програми надає змогу викладачеві воднораз проконтролювати час прочитання тексту і відповідно визначити темп читання для кожного учня.

    Творчі завдання на основі застосування інформаційних технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завдань є вироблення діяльнісних компетенцій і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок. Мої  учні «охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність».

          Застосовую  у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів з прочитаними програмовими текстами, наприклад «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка Полтавка» за І.Котляревським, «Украдене щастя», «Захар Беркут» за І.Я.Франком, «Камінний хрест» за В.Стефаником, «Лісова пісня» за драмою Лесі Українки, «Мина Мазайло» за М.Кулішем та інші. Використовую записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру, Б.-І.Антонича, Миколу Куліша, Остапа Вишню, Івана Франка  та багатьох інших.

       Мультимедійні уроки – емоційні, різнопланові, різнорівневі, творчі й художні.

У своїй практиці використовую такі типи мультимедійних уроків:

- урок-презентація;

- урок-розробка інтерактивного плакату або колажу;

- урок захисту проектів;

- урок-коментар аудіокниги;

- урок-екранізація роману.

     Важливо, щоб інформація, подана за допомогою комп’ютера, мала бути достовірною, доступною для сприйняття учнів певного шкільного віку, повною та, безперечно, цікавою .

    Необхідно говорити також про інтеграцію ІКТ з сучасними педагогічними технологіями:

- комунікативними (навчання у співпраці, взаємонавчання, робота в парах, навчальний діалог, дискусія);

- пошуковими (проблемне навчання, метод проектів);

- ігровими (ділові та рольові ігри, ігри-мандрівки тощо).  У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). На уроках  української мови застосовую  тестові комп’ютерні програми   «Рідна мова. 8  клас»,  «Рідна мова. 9  клас»,  які можна  використовувати під час проведення контролю знань учнів та виявлення навчального характеру. Це різнорівневі  комплексні завдання, що поєднують у собі репродуктивні і творчі елементи. З  метою якісної підготовки до ЗНО у старших класах  проводжу  поточне і підсумкове тестування з кожної теми, використовуючи тести з різними видами завдань. Маю комплекти різнорівневих і різноваріантних тестових завдань з мови та літератури в електоронному вигляді. А також використовую електронні програми із серії «Готуємось до зовнішнього оцінювання. Українська мова та література» (Тернопіль, Сорока Білобока), «Інтертест» тощо. Ці електронні посібники допомагають  і на консультаціях в 11-х класах для якісної підготовки до ЗНО.                                                                                                                                    

      Розробила навчально-методичне забезпечення викладання предмета на основі використання мультимедійних технологій. Зокрема, створено низку авторських уроків, наприклад, «Лінгвістика тексту» (9 клас), «Однорідні  члени речення» (8 клас), «РЗМ. Підготовка до написання твору у публіцистичному стилі на морально-етичну тему» (8 клас), «О. П. Довженко. Огляд життя і творчості письменника. Режисерська майстерність» (11 клас), «Андрій Малишко. Огляд життя і творчості. Пісенна творчість письменника» (11 клас), «Шевченко - художник» (9 клас), «Леся Українка» (10 клас), «Василь Стус. Життєвий і творчий шлях» (11 клас), «Панас  Мирний» (9 клас), «Л. Українка» (10 клас), розроблено цикл уроків за життєвим і творчим шляхом І. Я. Франка та інші.                                                                                                             

            Систематичне  використання    презентацій  уроках  має  подвійну  користь.    Під  час  перегляду  комп'ютерної  презентації  на  уроці  учні  отримують   корисні  для  них  знання  і  отримують  уявлення  про можливості програми  Power Point  і,  самі того  не  підозрюючи,  вчаться  грамотно оформляти  слайди.  Тут має місце методичний прийом «роби як я»: під час перегляду комп'ютерної презентації на уроці учні отримують уявлення про можливості програми Power Point , вчаться грамотно оформляти слайди. Використання комп'ютерів у навчальній діяльності на сучасному етапі виглядає цілком природним з точки зору дитини і є одним з ефективних способів підвищення  пізнавальної  активності та розвитку творчих здібностей.                                                         

         Мультимедійні уроки, зазвичай, будуються за такою структурою:                                                                                                                            1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.                                                       2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3. Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, датами,  невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів). Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконанням індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

4. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів  та відтворення учнями  основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

 Уроки з використанням мультимедійних технологій потребують великої підготовки. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними  програмами: графічними, flesh – анімаціями, web – редактором, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео. Усе залежить від того, у якому вигляді ви вирішили подати інформацію. Це може бути відео, презентація, web – сторінка з різноманітними роликами.

         Досвід переконує, що комп’ютер сприяє  розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної   обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.  

         З огляду на запит часу актуальною є проблема опанування комп’ютера учнями  та запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. Цим  зумовлена публікація цілої низки наукових  досліджень: психологів:  А.Гордєєва,  Ю.Максименко, О.Сорока;  педагогів :  М.Семенова, А.Уліщенко, В.Уліщенко, Г. Дегтярьова; учителів-методистів:  Радченко, Л.Головко, Т.Дубок.

       Найефективнішу дію має на людину та інформація , яка впливає на кілька органів чуття, вона засвоюється тим краще и міцніше, чим більше видів сприймання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою багатофункціональних комп’ютерів, розвинених комп’ютерних систем навчання . Ще Я. А. Коменський у праці «Велика дидактика» писав: «..Все,  що тільки можна давати для сприймання чуттям , а саме: видиме - для сприймання зором, чутне – слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь - які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями…»

          Звичайно, немає і не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків організації навчання. Структура уроку, тобто послідовність його частин й елементів, залежить передусім від мети та змісту уроку й не може будуватися стихійно.

   Мої  вихованці є активними учасниками Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, шкільних, районних конкурсів, фестивалів. Учениця 11 класу Б’єля О.  виборола  І  місце в І етапі  конкурсу   імені П.Яцика, ІІ місце - в ІІ етапі, І місце в І етапі  мовно-  літературного  конкурсу  імені  Т.Шевченка , ІІ місце - в ІІ етапі, І місце в І етапі  олімпіади  з  української мови і   літератури, ІІ місце - в ІІ етапі, І місце в І етапі  мовно- літературного  конкурсу  імені Т. Шевченка , ІІ місце - в ІІ етапі  (2012-2013 н.р.); учениця 8 класу Кроліцька Олена виборола І місце в І етапі  конкурсу  імені П.Яцика, І місце - в ІІ етапі, І місце в І етапі  мовно- літературного  конкурсу  імені   Т.Шевченка , ІІ місце - в ІІ етапі, І місце в І етапі  олімпіади  з  української мови і   літератури,  І місце - в ІІ етапі, ІІІ місце – в ІІІ етапі (2013-2014 н.р.); І місце в І етапі  конкурсу   імені П.Яцика, І місце - в ІІ етапі, І місце в І етапі  мовно-  літературного  конкурсу  імені Т.Шевченка , ІІ місце - в ІІ етапі,  І місце в І етапі  олімпіади  з  української мови і   літератури, І місце - в ІІ етапі, ІІІ місце – в ІІІ етапі(2014-2015 н.р.);  учень 10 класу Мельничук Олег виборов   І місце в І етапі, ІІ місце - в ІІ етапі  конкурсу імені П.Яцика, учениця 10 класу здобула Мельник Валентина  І місце - в ІІ етапі, І місце в І етапі  олімпіади  з  української мови і   літератури,  І місце - в ІІ етапі,  ІІІ місце – в ІІІ етапі,  учениця 10 класу Соловій Софія виборола І місце в І етапі  мовно - літературного  конкурсу  імені   Т.Шевченка , І місце - в ІІ етап,  ІІ місце - в ІІІ етапі (2015-2016 н.р); учень 10 класу Мельничук Олег виборов   І місце в І етапі, ІІ місце - в ІІ етапі конкурсу імені П. Яцика, учениця 10 класу здобула Мельник Валентина   І місце в І етапі  олімпіади  з  української мови і   літератури,  І місце - в ІІ етапі  учениця 10 класу Соловій Софія виборола І місце в І етапі  мовно - літературного  конкурсу  імені   Т. Шевченка , І місце - в ІІ етап,  ІІ місце - в ІІІ етапі (2016-2017 н.р).  Учні 10 класу Мельник В., Садівська С. – переможці районного фестивалю-конкурсу читців патріотичної прози та поезії «Свята Покрова» (2015р., 2016р.).

     Отже, досягнення мети – це довгий та всеосяжний процес. Але я переконана: допомогти дитині розвинутись у багатогранну особистість, сприяти її саморозвитку та самореалізації можливо. Вчителю суджено бути пошуковцем, винахідником, а відтак, слід сповна усвідомити сутність змін, які приносить новий час, аби підготувати людину до життя в нинішньому столітті.  Від здатності вчителя дати  гідну відповідь на виклики ХХІ століття залежатимуть долі мільйонів поки що маленьких українців, та й, власне, майбутнє самої України. Для цього лише треба твердо йти обраним шляхом.

Конспект уроку з української літератури в 11 класі на тему: «Сатирична комедія М.Куліша «Мина Мазайло»

Тема. Сатирична комедія М. Куліша «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Мета:  ознайомити старшокласників із сатиричною комедією Миколи Куліша «Мина Мазайло», подати відомості про життєву основу п’єси; з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; поглиблювати знання учнів про драматургію, засоби творення комічних ситуацій; розвивати вміння самостійного мислення, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати тематику, образну систему твору; виховувати патріотизм та негативне ставлення до проявів шовінізму й крайнього націоналізму в суспільстві, інтерес до свого родоводу.

Учні повинні знати: зміст п'єси «Мина Ма­зайло», її жанрові особливості; розуміти умовність у ній часу і місця дії; основні засо­би творення комічного.

Учні повинні вміти: аналізувати п'єсу, визначати і коментувати проблеми, порушені у творі; характеризувати жанрові особливості ко­медії, засоби створення комічних ситуацій: обговорювати актуальність  проблем, порушених у творі.

Тип уроку: комбінований із використанням ІКТ.

 Обладнання: портрет письменника, текст комедії «Мина Мазайло», мультимедійна презентація з використанням відеофрагментів фільму «Мина Мазайло», аудіозапис пісні Віктора Баранова « До українців», Наталії Май «Україна буде», буклет М. Куліш «Мина Мазайло», таблиця , словник-помічник, вислови про п’єсу «Мина Мазайло».

Епіграф:     Нації вмирають не від інфаркту.      

                       Спочатку їм відбирає мову.                       

                                                                           Ліна Костенко      

                    Україна не була якесь географічне поняття для мене,

                    Україна була в моєму серці – там, де я.

                    Тому все моє життя, де б я не був,

                     я діяв як українець.
                                                                            Богдан Гаврилишин

                                                 Хід уроку

І. Організаційний момент.

Звучить фрагмент аудіозапису пісні В. Баранова «До українців».

 Вступне слово вчителя

Пісня В. Баранова «До українців» навіяла сум. А чому?

У нас, як і в автора, заболіла душа. Наша рідна мова стала пасербницею у своєму ж домі й на своїй землі опинилась на задвірках.

Ця проблема дуже хвилювала М. Куліша. Тому він і написав п’єсу «Мина Мазайло». Не було, мабуть, в українській літературі  1920–1930-х років твору, який викликав би більше суперечок і абсолютно протилежних  відгуків, як «Мина Мазайло».

«Слова виблискують, поєднуються у несподівано сміливих комбінаціях, сміються метафорами, сплітаються і розсипаються бризками парадоксів— тут  є щось і від яскравого народного примітиву, і від викінченої і скупої техніки сучасного індустріалізму»,— пише Й.Шевченко.

Лесь Курбас на театральному диспуті (1929 р.) оцінив цю п'єсу як "епохіальне" явище  для української літератури.

Остап Вишня знаходив у п’єсі М. Куліша стільки гумору й

асоціацій, стільки відповідей на болючі питання того часу, що захоплено писав у передмові до «Мини Мазайла»: «Отже, читайте “Мину Мазайла”, товариші!»

Як ми, сучасні читачі, сприймаємо «Мину Мазайла» М. Куліша, поговоримо сьогодні на уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

1.     Повідомлення теми уроку

 Отже, розгортаємо зошити і записуємо число, тему уроку:  «Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Сатиричне викриття бездуховних обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння». Зверніть увагу на тему уроку, можливо, є нові чи незрозумілі слова?

  2. Словникова робота.  Пояснення термінів.

Нігілізм – заперечення цінностей або заперечення установлених суспільством норм, принципів, законів, авторитетів.

Нігіліст – людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.

Обиватель – житель певної місцевості; людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе  міщанськими інтересами.

Манкурт – людина, що забула минуле, відмовилася від національних традицій, втратила  моральні  орієнтири.

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.

Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

   І хоч з тих пір минуло 90 років, а проблема «бути чи не бути» українській мові актуальна і сьогодні.

Ліна Костенко, слова якої є епіграфом нашого уроку, застерігає нас:

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХI ст., і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.

                   

                    Україна не була якесь географічне поняття для мене,

                    Україна була в моєму серці – там, де я.

                    Тому все моє життя, де б я не був,

                     я діяв як українець.
                                                                            Богдан Гаврилишин

  ІІІ .Формування вмінь і навичок

 1.Слово вчителя:

      1928 року Микола Куліш пише п’єсу «Мина Мазайло». Свою комедію письменник створив на «живому матеріалі», який дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки минулого століття процесом українізації.

- Що ви знаєте про українізацію з історії? (робота з буклетами)

Українізація — політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвиток національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, "антипатріоти" почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього "малоросійського". Цей процес яскраво показаний у п'єсі Миколи Куліша "Мина Мазайло".

- А які наслідки мала українізація? 

-  Що можна сказати про патріотів старого гарту, представлених у п'єсі дядьком Тарасом? Прокоментуйте репліку: "їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!" (Дядько Тарас втілює в собі риси романтика, що живе славним минулим і не здатний впевнено відстоювати національні ідеали.)

- Як про українізацію говорить Мина Мазайло?, Мокій?, Тьотя Мотя? ,хлопці-комсомольці?

2.Усне повідомлення учня(випереджувальне завдання).

З історії комедії

За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання «не тих» слів, а українську мову знав дуже добре й високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Тому, мабуть, М. Куліш написав п’єсу «Мина Мазайло», у якій порушив мовну проблему. Письменник був закоханий у красу,

емоційність, виразність української мови й намагався боротися за її подальший розвиток. «Мина Мазайло» — одна з найкращих п’ єс, яку хтось із дослідників назвав «філологічним водевілем», бо в ній багато уваги приділено слову. Протягом року комедію «Мина Мазайло» було видруковано. Спочатку в одному з найбільш самобутніх і «європейських» українських видань кінця 20-х рр. XX ст. — гумористично-сатиричному альманасі «Літературний ярмарок» (шосте число за 1929 р.), навколо якого, як відомо, об’ єдналися колишні члени ВАПЛІТЕ, серед яких були М. Хвильовий, О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Яновський, Г. Косинка, В. Сосюра, Г. Епік, І. Дніпровський, П. Панч, М. Бажан та ін. А пізніше, усе в тому ж 1929 р., п’єса вийшла в Харкові окремою книжкою. Після постановки й публікації комедія стрімко одержала визнання. Проблематика, художні реалії твору жваво обговорювалися в пресі, стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. 1929 р. комедія з’явилася на сценах Дніпропетровська й Херсона, Одеси й Вінниці, Житомира й Маріуполя. У Києві поставив Гнат Юра,

у Харкові — Лесь Курбас. «Березільська»  вистава тріумфально

пройшла на гастролях в Одесі й Києві, а влітку 1930 р .— у Грузії,під час єдиного виїзду «Березоля» за межі республіки. «Філологічна» комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло» тріумфально йшла на сценах багатьох театрів України, але після 1930 року, коли «українізація в Україні була згорнута», навколо п’єси тривала дискусія і вона все-таки стала заборонена. У «Літературному Ярмарку» було навіть надруковано лист службовця Мини Мазайла до наркома освіти М. Скрипника зі  скаргою на українізацію. Цей лист-фейлетон переносить ситуацію із твору М.Куліша в життя. Ще в ті роки Ю. Шерех помітив аналогію між п’єсою Куліша та Мольєра «Буржуа – шляхтич». Мина, подібно до Журдена, хоче увійти у «вищий світ». Специфіка п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури свого народу. У 1991р. на Кіностудії «Укртелефільм» знятий однойменний фільм – комедія  «Мина Мазайло». Режисер Сергій Проскурня, сценаристи Лесь Танюк, Сергій Проскурня.

Домашнім завданням вам було прочитати п’єсу..

3.Індивідуальне завдання: Заповніть анкету головного героя п’єси Мини Мазайла.

Орієнтовний зразок

1. Прізвище, ім’я та по батькові. (Мазайло Мина Маркович.)

2. Де проживає. (Н-ська вулиця Холодної Гори м. Харкова.)

3. Національність. (Українець, але таким себе не вважає, називає малоросом.)

4. Освіта. (Школа, міське училище.)

5. Місце роботи. (Службовець апарату тресту «Донвугілля».)

6. Сімейний стан, склад сім’ї. (Одружений, дружина — Килина Трохимівна Мазайло, дочка — Мокрина Минівна Мазайло, син — Мокій Минович Мазайло.)

7. Винаходи. (Електрична мухобійка.)

8. Партійність. (Безпартійний.)

9. Ставлення до українізації. (Негативне. Вважав, що це спосіб зробити його другосортним і не пустити на вищі посади.)

10. Риси характеру. (Нервовий, чутливий, грубий, наполегливий у досягненні мети тощо.)

4.Бліц-вікторина  (відповідати на запитання швидко й лаконічно)

Повне ім'я Рини. (Мокрина)

Синонім до слова темно-синій. (бразолійний)

Тьотя Мотя приїхала з ... (Курська)

Друга частина родового прізвища Мазайлів. (Квач)

Скільки синонімів до слова говорити знає Мокій? (30)

 Що говорив Мина Мазайло про українізацію? (Це спосіб зробити його другосортним)

 Назвіть винахід Мини Мазайла. (електрична мухобійка)

 Що говорив про прізвища в майбутньому комсомолець Губа? (Буде всесвітня нумерація)

Яку виставу бачила тьотя Мотя в Москві? («Дні Турбіних»)

Хто такі Тертика та Губа? (Комсомольці)

Через що посварилися й образили одна одну мати і Рина? (Через телеграму тьоті Моті в Курськ.)

Яке завдання дала Рина подрузі Улі? (Закохати в себе Мокія.)

Кого запросив Мазайло для вивчення правильної російської вимови? (Баронову-Козино.)

Хто відвідав у маренні Мину Мазайла? (Діди Запорожець, Чумак, Селянин.)

Чим закінчується комедія? (Мазайла звільняють з посади за систематичний і зловмисний опір українізації)

4. Композиція твору.

- Це не перша ваша п’єса, яку ви читаєте. Зверніть увагу на початок твору. Чим він відрізняється від інших? (Немає звичного переліку дійових осіб).

- Як побудована п’єса?( Твір має чотири дії. У першій дії 8 сцен, у другій – 9, у третій – 7, у четвертій – 16. Текст п’єси не поділений на яви. Драма творена за зразком класичної. Усі дії відбуваються на Холодній Горі  міста Харкова в родині службовця Мини Мазала протягом 4 днів. Нетипові ремарки, розгорнуті, у деяких є пряма мова. Не вказані декорації; є лише велике дзеркало, у яке дивляться герої, перед яким деякі з персонажів грають самі з собою, дзеркало, яке повинне нагадувати читачам та глядачам п’єси про одвічні людські цінності, які важливо пам’ятати у будь-яких обставинах. Такий початок зацікавлює, інтригує, надає дії, динамічності. Читач і глядач починають уявляти і домислювати те, чого немає або було раніше).

- На сторінках драми ми знайомимось із головним героєм – Миною Мазайлом. Хто він? (відповіді дітей)

Очікувана відповідь: Службовець, прагне змінити своє українське прізвище                      ( для нього воно мужицьке) на благородне російське Мазєнін. Герой вбачає: саме прізвище йому заважає підніматися кар'єрними щаблями.

Перевірка індивідуального завдання.

          

Проблемне запитання.                                                                                                                      Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті? 

5.Робота над жанровою специфікою твору.

Літературознавці й критики не мали єдиної думки у визначенні жанру .
М. Куліш - філологічний водевіль.
Ю. Лавріненко – політична комедія.
Лесь Танюк - філологічна комедія.
Сучасні літературознавці - трагікомедія

У шкільній програмі жанр п’єси «Мина Мазайло» трактується як сатирична комедія. Пригадайте це жанрове визначення.

Сатирична комедія – жанр драматичного твору, для якого характерні гостре, дошкульне  висміювання негативних  явищ, поведінки, вчинків. Для втілення авторського задуму якнайширше підпорядковано засоби сатири: іронію, сарказм, гротеск, шарж, карикатуру та ін. Ці  засоби використовуються в конфліктних ситуаціях між дійовими особами, виражаються в репліках і ремарках.    

Учитель. Мина Мазайло" вирізняється оригінальним сюжетом, в якому переплетено культурно-соціальний та родинно-інтимний аспекти. У п'єсі діють виразні характери з індивідуальним світоглядом (Мина Мазайло, Мокій, Уля Розсохина, Баронова-Козино, тьотя Мотя, дядько Тарас). Комедія насичена дотепними пародійними, карикатурними сценами. У реальному житті більшовики всіляко підтримували перевертнів і яничарів, що зрікалися своїх національних коренів, щоб не виглядати другосортними. Це було вигідно існуючій владі, бо допомагало виявляти справжніх патріотів.

6. Робота над сюжетом

-         Пригадаймо і сформулюймо основні елементи сюжету на основі прочитаного твору.

  Індивідуальне завдання (1 учень біля дошки записує сюжетний ланцюжок)

1.Замисел Рини і Улі.

2. Запрошення  вчительки.

3. Уроки вивчення мови.

4. Приїзд Тьоті Моті.

5.Прихід Дядька Тараса.

6. Дискусія.

7. Сварка Лини і Рини.

8. Зміна прізвища.

9. Догана Мині на роботі.

Основні елементи сюжету:

1. Експозиція – знайомство з сім‘єю  Мини Мазайла ( переказ уривка).

2. Зав'язка – 2 перші дії: Мина повертається з загсу після подання заяви на зміну прізвища; приїжджають тьотя Мотя (вибіркове читання) і дядько Тарас (вибіркове читання).

3. Розвиток дії –

 Рольова гра  

 М о к і й

-Так... Бачите тепер, Улю, який я самотній?

У л я

—Серйозно?
— Серйозно, Улю. Рідня — а нема до кого слова промовити, тим паче українського. Слухати не хочуть. (До дверей). Так ні! Буду на зло, на досаду декламувати українське слово. (До Улі). Не розуміють його краси, а з моєї самотності сміються. Отак і живу, самотію, як місяць над глухим степом, як верства в хуртовину. (До дверей). Буду співати, кричати під дверима отут, буду танцювати, свистіти!.. (До Улі). Як одлюдник в пустелі, як копійка у старця, як мізинець у каліки, як...

 У л я (захвилювалась):

-Серйозно?
М о к і й

— Серйозно! Скоро вже і я скажу за словом поетовим: "Сиди один в холодній хаті, нема з ким тихо розмовляти, ані порадитись. Нема, анікогісінько нема..." А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можно було промовитись словом з Грінченкового словника та й з власного серця...

У л я (вже никла жалощами):

— А як буде у вас подруга, щира й тепла... Навіть гаряча...

М о к і й

— Ах, Улю! Мені вже давно хотілося вам сказати...

У л я (трепетно):

- Що?

М о к і й

— Ще тоді хотілося сказати, як пили ви зельтерську воду, як дивились на зоряну криницю, на дівку а відрами...

У л я

—Що?

М о к і й

— Хотілося сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую!

У л я (мало не впала, одскочила):

— Он ви що! Не хочу!

М о к і й (у наступ):

— Улю! Ви ж українка!

— Боронь Боже! Я не українка!

— Українка!

— А нізащо! Ні! Ні!

— У вас прізвище українське — Розсоха!

— Ні!

— Та що там прізвище — у вас очі українські, губи, стан!..

У л я, (спинившись):

-         Очі?..

М о к і й  (переконливо):

— Так! Очі, кажу, губи, стан, все українське. Не вірите? Не вірите, Улю? Я вам зараз доведу... Не я, а наука, оця книжка, Улю, антропологія вам доведе, що ви справді українка... (Перегорнувши кілька аркушів, почав вичитувати). Ось: українці здебільшого високого зросту, стрункі... (Глянув на Улю). А ви хіба не струнка? Широкі в плечах (ну, це про мужчин), довгоногі... (До Улі). Нема гірш, як коротконога жінка! (У л я неспокійно подивилася на свої). Ні, у вас
українські, Улю... (З книжки). З дуже напігментованою шкірою, себто смугляві, пишноволосі або кучеряві... (Подивився на Улю). А ви не ймете віри. (З книжки). Круглоголові, довгобразі, високо- та широколобі, темноокі, прямоносі, рот помірний, невеликі вуха... (Подивився на Улю). Як про вас писано...

У л я (розтанула):

— Що ви кажете? (А сама непомітно в люстро).

Мина бере лекції, дії Улі і Рини, прихід комсомольців, друзів Мокія.

   

3. Кульмінація – публікація в газеті рішення про зміну прізвища (перегляд відеофрагмента)

4. Розв'язка – Мина Мазайло дізнається з газети про своє звільнення через… опір українізації.  Для героя вона трагічна.

-         Чому, на ваш  погляд, конфлікт у п'єсі названий “філологічним”? Чи справді він таким є?

ü суперечка поступово переходить на інший рівень: чия мова краща?

-         Що б ви відповіли на це питання? Чи коректне воно?

ü саме так, “краща” для кожного рідна мова.

Висновок. Таким чином, кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації. Як називаються такі люди? (Патріоти)

7. Тема твору:  

- показ денаціоналізованого міщанина, який вважає зміну свого прізвища вирішенням усіх проблем;

- згубне захоплення як націоналізмом, так і шовінізмом;

- “українізація” 1920-х років.

- «Тема моєї п’єси – міщанство і українізація». М. Куліш

8. Ідея:

- розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі “українізації”;

- сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Пригадайте твори, близькі за ідеєю:                                                                                                      І.Карпенко- Карий «Мартин Боруля»

9. Проблематика твору

1. Функціонування рідної мови, повага до інших мов.

2. Русифікація та українізація.

3. Національна гідність та самосвідомість, патріотизм; почуття меншовартості українців

4. Взаємопорозуміння в сім’ї.

V. Закріплення вивченого.

 

 1.Заповнити таблицю

                                   І ряд                                       ІІ ряд                     ІІІ ряд

Дійові особи	Позиції до українізації	Ставлення до української мови	Герої за поглядами
Мина Мазайло	робить опір українізації	відказується від української мови	манкурт
Мокій	наївний, вірить в українізацію, розпочату більшовиками	вивчає і пропагує українську мову	має певні риси патріота
Тьотя Мотя	вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться	українську мову вважає «австріяцькою видумкою»	шовіністка
Дядько Тарас	вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити	вболіває, але не хоче нічого нового	націоналіст

2. Особливості п’єси (індивідуальне повідомлення):

·        Драму не можна перекласти іншою мовою, оскільки при перекладі втрачається обігрування українських та російських слів.

·        У творі немає позитивних персонажів. Дядько Тарас половинчастий у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції. Мокія рідна мова цікавить лише з фахової точки зору.

·        Прізвище Мазайло не є ганебним, хоча й містить суфікс згрубілості, але носій таких тонкощів не розуміє. Мина все-таки зробив непогану кар’єру, має сім’ю і живе в достатку.

·        У п’єсі «Мина Мазайло» є натяки на облудність скороминучої радянської українізації: «І тобі, Мокію, раджу не вірити українізації. Серцем відчуваю, що українізація – це спосіб зробити з мене провінціала… а вся велетенська країна перетвориться на суцільну тюрму чи концтабір, бо тільки в цих закладах немає імен та прізвищ…»

·          Тільки в художньому творі Мина може зазнати фіаско, бо більшовики насправді підтримували перевертнів, уміло використовували їх для боротьби зі справжніми патріотами тієї ж нації, до якої вони належали.

    3.   Інтерактивна вправа « Займи позицію».

        - Впродовж уроку ви міркували над проблемним запитанням: Чи справді     

       -  Мині Мазайлу через його українське прізвище не поталанило в житті?

Як ви думаєте?

       (Я вважаю, що ні, бо він мав гарну посаду, квартиру, сім’ю, був забезпечений матеріально)

-         Але ж він відчував себе нещасним, «другосортною людиною»?

-         Діти, ще раз звернімо увагу на епіграф нашого уроку. Чи погоджуєтесь ви з Ліною Костенко?

            ( Я цілком погоджуюсь. Якщо зникає мова, то вмирає й нація. Але я

              вірю, що мова моя не зникне, вона якраз відроджується, її вводять           

              як державну в установи, навчальні заклади. Вже частіше чуємо її

              по телевізору).

-         А як вирозумієте слова Б.Д.Гаврилишина? (Він мав паспорт Канади та був резидентом Швейцарії, але завжди культивував своє українське походження, не соромився рідної Коропеччини, був справжнім патріотом). 

Учитель. Коли Б. Д. Гаврилишин зайшов до кабінету президента української Академії наук (1988) Бориса Патона, той привітав його в присутності всіх членів президії Академії: «Богдане Дмитровичу, я чув, що ви дуже любите Україну». На що він відповів: «Я люблю весь світ, але особливо Україну, бо це – моя Батьківщина». А перед цим візитом категорично відмовився йти на зустріч з перекладом російською мовою англомовного тексту своїх пропозицій щодо створення. Примусив перекласти українською.

VІ. Підсумок уроку

-         А який висновок із сьогоднішнього уроку зробили ви?

Учень 1. Я переконаний: мої ровесники вважають себе саме українським народом, а не народом України, не соромляться свого походження, усвідомлюють, що без мови, культури, історичної пам'яті – ми не народ , а просто люди, з яких легко зробити рабів.

Учень 2. Я вважаю, що мої ровесники будуть відстоювати право розвитку української мови як єдиної державної, адже саме мова об'єднує наших сучасників і всі попередні покоління у велику родину- український
Учень 3. Я вважаю, що наші сучасники готові стати українцями. Вони відстоюють своє право скрізь, навіть на Майдані…

Учень 4. Я вважаю, що мої сучасники вже готуються бути справжніми українцями, вивчають рідну мову. Для цього їм потрібен час…

Учитель.  Як добре те, що Мокій чи Мина Мазайли змусили вас задуматись над найважливішим питанням багатьох поколінь:                                                                                                                                                   - хто ми?                                                                                                                                                                    - Чиїх батьків, чиї ми діти?  П'єса не втратила своєї актуальності й сьогодні. Події, що відбувалися в Україні в 20-30 роках, нагадують нам сьогодення.  На завершення хочу сказати: живіть, любіть, радійте, творіть, ідіть по життю з високо піднятою головою. Гордіться: ви – українці! Будьте патріотами.   Якщо початок уроку у нас був песимістичний, то  закінчую оптимістично уривком із пісні «Україна буде»   Я дякую всім вам. Ми гарно попрацювали! Оцінки за урок:      

УІІ. Домашнє завдання.                                                                                                                 1. Підготуватися до характеристики героїв.                                                                                            2. Скласти усний  твір-роздум «Чи може вплинути моє прізвище на мою долю?» та скласти тест (письмово, високий рівень) за творчістю М.Куліша та п’єсою «Мина Мазайло».