Конспект відкритого уроку з української літератури у 10 класі. В.Стефаник. Новела «Камінний хрест»

                   “В Україну линуть журавлі...”

Тема. В.Стефаник. Новела «Камінний хрест».

Мета. У процесі аналізу твору створити таку духовну атмосферу, яка  б допомогла дослідити психологію галицького селянина, утвердити думку про те, що рідний край для людини – це її життя, рідна земля – мати; розкрити символічну назву твору;  виробляти в учнів уміння самостійно аналізувати та робити висновки, виховувати інтерес до історії України; через осмислення твору поглиблювати по­чуття патріотизму, любові до України, її на­роду, гордості за свою дер­жаву, прагнення до відродження її, вселяти в юні душі віру у краще майбутнє держави.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет В.Стефаника, аудіозапис пісні Б.Лепкого “Журавлі”, тексти новели “Камінний хрест”, фрагменти фільму «Камінний хрест», план уроку, словник діалектних  слів, мультимедійна  презентація, про­ектор.

 Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, мис­тецтво,зарубіжна література.

 Вислови  на дошці:

                   Епіграф: 

     Може, мені на чужині

Жити легше буде,
Як іноді в Україні
Згадувати будуть.
                                        Т. Шевченко

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину
                                        В. Симоненко

Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу

                                                  О. Кобилянська

                                             Хід уроку

І. Організація класу.
1.    Звучить аудіозапис пісні «Чуєш, брате мій...» Б. Лепкого.
Вступне слово вчителя
Учитель:  журавлі відлітали у вирій. Відлітали, щоб ніколи не повер­нутися. Безмежна туга і печаль розноситься по світу від того плачу жу­равлиного. І ось уже більше століття минуло тому, здається,  вічному і безконечному пташиному лету, а зранене серце щемить і тужить; і скочується пекуча скорботна сльоза у роз’ятрене серце матері – України. Для неї однаково дорогі всі її діти, де б вони не жили. І не­можливо виміряти, осягнути її, нашу і їхню тугу.  Хто ж ті журавлі, що не змогли дочекатися весни на Батьківщині, відлетіли у вирій і так на­довго там залишились? Це наша українська родина, розкидана по Америці, Бельгії, Бразилії, Канаді, Новій Зеландії. Та хіба перелічиш всі її притулки?

                                                 Живуть землі співучої сини
                                                 В Америці, Канаді й Аргентині.
                                                 Їм сняться рідні села і лани,
                                                 І очі мавок, незбагненно сині.
                                                 Летять роки, як сиві журавлі,
                                                 Немов журба, сльоза лягла на вії,
                                                 І не дає заснути до зорі
                                                 Щемлива, наче пісня, ностальгія...

-    Яка ж сила примусила розійтися наш український народ по світу?

-    Яка ж сила змогла розбити долю наших братів-українців?

ІІ. Актуалізація  опорних знань і умінь учнів
1.    Виступ учня про причини еміграції.
   Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Вони залишалися аграрними з незначним нагро­мадженням капіталу. Промисловість, торгівля були слабо розвине­ними. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої  метрополії – Австро-Угорщини.
   У цей час ще більше посилилося панування іноземного капіталу, яке стало гальмом розвитку промисловості.
На початку ХХ ст. на західноукраїнських землях збереглися феодально-кріпосницькі пережитки, здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом. У Галичині панівне стано­вище посідали польські поміщики.
   Поглибилося розшарування селянства, 5% становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю.Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою фор­мою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу у містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину чи взагалі за межі Австро-Угорщини.
   Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах Франції, Бельгії. На початку ХХ ст.. почалася еміграція українського населення в Америку. Причинами такого явища, стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне го­лодування. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове пересе­лення з-за кордону. Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х роках ХІХ ст.. На кінець ХІХ ст..  українська громада в США нараховувала 200 тис. чоловік, українська громада Канади – 24 тис..

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

     Ще будучи студентом Краківського університету ,Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції. Запеклися в мозку і серці страдницькі обличчя тих, хто назавжди відправлявся на чужину під тужливий стогін-спів.
      Наш урок має загадкову назву “В Україну линуть журавлі”...  Ма­буть, ви уже зрозуміли, про які журавлі піде мова на сьогоднішньому уроці. Тема нашого сьогоднішнього уроку: В.Стефаник. Новела « Камінний хрест». Ми повинні ознайомитися з:

                  

 План

1.Історична основа твору.

2.Сюжетно- композиційні особливості.

3.Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображеного в стилі  експресіонізму .

4.Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем,рідною землею. Образ головного героя.

5.Останній танець Івана перед від’їздом із села як символ трагізму й ро­зпачу прощання  з рідним краєм.

6.Камінний хрест –уособлення долі людини.

    Епіграфом до нашого уроку послужать слова  Великого Коб­заря, який майже все своє життя провів на чужині, але завжди марив рідною землею.

                                                 Може, мені на чужині
                                                 Жити легше буде,
                                                 Як іноді в Україні
                                                 Згадувати будуть.

    І, як відповідь і відгомін через століття, - мудра порада В.Симоненка, величного у своєму слові – істині.

                                                

                                            Можна все на світі вибирати,сину, 

                                          Вибрати не можна тільки Батьківщину.

(Звучить гуцульська мелодія.)

         Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні вірування і звичаї, а “Камінний хрест” не перестає хвилювати нас драмою людського серця. Чому? Риторичне запитання, чи не так?
    У Альберта Камю є поезія “Привид хрестів”, у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь і каже: “Ти хотів лег­кого хреста, он – бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші.”. Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив дивовижної краси хрести золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом тра­пився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я.
    Отже, кожен у цьому житті несе свій хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого життя нести  хрест вселюдської муки. Стефаників хрест аж почорнів з розлуки ,бо  пустив він свою душу в душу народу. І людський біль цідився крізь його серце і ранив до крові, застерігаючи: “ Не пиши так, бо вмреш”. Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу. А з його роз’ятреної душі сочилася, темна, як кров, поезія болю, котру навіть хотів би забути, та не годен.
    “Волів би-м дохтором стати й від смерті людей рятувати, ніж всі людські муки на папір згортати й серцем народним голосити, знаючи, що ліку й ради на це нема”, - плакав Василь над домовиною свого батька.
    Наш урок можна назвати ще уроком історичної правди, бо В.Стефаник, творчість якого ми зараз вивчаємо, у своїх творах “дбав про правдивість кожної деталі”. Він писав тяжко і страшно, ніби вите­сував потужною рукою пам’ятник своєму народу (за О. Коби­лянською).

ІV.Сприймання, усвідомлення та осмислення навчального матеріалу.

  1.Історична основа твору.( Виступ учня).

  Новела “Камінний хрест” була  написана в лютому 1899 року. В ос­нову новели покладено справжній факт. Стефан Дідух, односелець пи­сьменника (в новелі—Іван) емігруючи до Канади,поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стаїть в Русові. 

  У  цей період народилося дуже багато емігрантських пісень, коломи­йок,в яких оспівується доля емігрантів—важка праця,тяжкі умови, безправність.У деяких піснях в сатиричному плані говориться    про райське життя емігрантів і бажання якнайшвидше повернутися до­дому. Наприклад:

        Ой сходив я Америку уздовж і впоперек,

         Не змінив я Коломию на сорок Америк.

         Ой  Канадо, Канадочко, яка ти зрадлива,

         Ані грошей, ні здоров’ я, лиш голова сива. 

   На Краківському вокзалі, проводжаючи земляків у далеку Америку, Стефаник бачив сині,спечені губи, підпухлі від плачу дитячі очі,чув за­хриплі від голосінь та зойків голоси матерів. Саме це зобразив на своїй картині «На Краківському вокзалі» художник В. Касіян.    

                                     

           А І.Франко про це писав у своєму вірші: 

   Коли почуєш, як в тиші нічній

Залізним шляхом стугонять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти,

То не питай: Сей поїзд – відки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін? Се – емігранти.

        Вчитель:  у листі до О.Кобилянської Стефаник писав: “ Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між серцем емігранта і селом його”.

-    Отже, яка тема твору? (Зображення першої хвилі еміграції західноукраїнських  селян).
 2.Визначення жанру твору.

— Яку форму вибрав автор для змалювання того болю, тих нервів, жалю, що переповнювала головного героя?
(Новела – різновид оповідання, невеличкий розповідний твір, про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, яскраво вимальо­ваною дією. Кількість персонажів зведено до мінімуму. В.Стефаник -майстер психологічної новели, бо його цікавить, як надзвичайні події відображаються в душах персонажів, як впливають на їхні настрої і по­чуття. Письменник залишив якнайменше місця авторським коментарям. Мовлення Стефаника зведене до мінімуму,  він одразу вводить читача у хід подій. Говорять, згадують, роздумують самі персонажі. Важливу роль відіграють монологи та діалоги.)
   

 3. Випереджувальне завдання.

       Сюжетно- композиційні особливості новели.                       

І група (учні 1 ряду)

Експозиція

Зав’язка

ІІ група(учні 2 ряду)

          Екскурс у минуле (позасюжетний елемент)

Розвиток дії

ІІІ група(учні 3 ряду)

          Кульмінація

Розв’язка

    3.Індивідуальні  завдання.

     1.Продовжити речення: «Камінний хрест символізує. . .»  

     2.Образ Івана  Дідуха.(Випереджувальне домашнє завдання).

   4. Бесіда .

    (На кожну парту роздаю словники-помічники діалектних слів

Словник-помічник

 (діалектні слова)

Розділ 1. Пільна доріжка-польова; лучалося-було; будяк-бур’ян; не біси-не   -  бійся; грєну - скину; політки-урожай; ні-мене; зіцірував - муштрував.

Розділ 2. Законтентуйте-запам’ятайте; хлопєнна - міцна; данець-танець; сновавка - веретено; платину-хустину; щіную - ціную; туск –жаль.

Розділ 3. Вибачні-чемні; напа –карта; киватися - ділитися;

           зробок- спрацьований; банувати-сумувати; грацювала - працювала; віпрощатися - попрощатися; не меш -не маєш.     

Розділ 4. Грейцір - гроші; баную - тужу; чупер - чуб; чиколонки- кісточки;  світу неділю-Великдень; не парунтали - не взяли; муть-будуть.

Розділ 5. Данцувати -танцювати; секверант -збирач податків.

Розділ 6. Стеклий - оскаженілий; катронє -убрання; віколичкую - виб’ю.

Розділ 7. Цаповім одінню - одяг;не біси - не бійся)

—  Я дуже б хотіла, щоб ви на сьогоднішньому уроці зрозуміли психологію галицького селянина к. ХІХ – п. ХХ ст.., а також прослідкували за змінами душевного стану емігранта, наростанням болю, туги, розпачу через трагедію розлуки з рідною землею.  Це буде нелегко – діалектна мова, селянські проблеми, давні часи....

— Що ми знаємо про Івана Дідуха, про його минуле?
(Учень розповідає, починаючи з уривку “Як прийшов із войска    до­дому ...”

—  Як Іван Дідух працював на своєму клаптику землі?
    (Перегляд    відеофрагментів.)

(Іван і кінь тягнуть навантажений віз (і так все життя)– символ каторжної праці (немає портрета Івана, лише окремі риси, які виявляють його надлюдські зусилля в праці).

—  Чому Іван « спросив ціле село»?Які почуття переповнюють селя­нина? (“ ... такий туск, що не памнєтаю, що си зо мной робить!”)

— Але що ж примусило І.Дідуха і його дружину покидати рідний край? Які слова передають трагізм, душевні передчуття   емігранта? (Чи­тання учнем монолога напам’ять).

—Дайте загальну характеристику монолога Івана.

М О Н О Л О Г

 

                           глибоко ліричний

                            сповнений драматизму

                            просякнутий експресією пригніченості

                            наповнений безмежним сумом

                   насичений бентежними почуттями

пройнятий передчуттям приреченості на загибель

-         З яким проханням звертається Іван Дідух до односельців? (Вибіркове читання).

—  Яке враження справляє танець Івана Дідуха?

 (Перегляд відеофрагмента). Що він символізує? (Назавжди залишаючи хату, щоб «піти панувати», як з іронією зауважив Іван, він і жінка вдягаються «по-панськи». В якомусь напівбожевільному стані Іван потяг у танець свою жінку, тряс її, «як би не мав уже гадки пустити єю живу з рук». А «люди  деревеніли», побачивши цей викликаний безмежним горем напівбожевільний танець-польку. Отой танець, в такий трагічний момент, свідчив, що Іван на грані втрати контролю за своїми вчинками, на межі божевілля. Танець І.Дідуха—символ тра­гізму й розпачу прощання з рідним краєм. Саме оцей божевільний та­нець розкриває тему народного горя, недолі й надії на краще життя.  Враження ніби це танцює божевільний; кульмінаційну роль відіграє цей танець – трагедія прощання з рідною землею.)

—  Пригадайте твори українських письменників,у яких танець передає психологічне напру­ження героїв.(Танець Чіпки в шинку «Хіба ревуть воли,як ясла повні?» Панаса Мирного; танець Анни й Михайла («Украдене щастя » І. Фра­нка); танець Івана Палійчука («Тіні забутих предків» М.Коцюбинського).  

-Назва новели символічна. ( Перевірка індивідуального   завдання.)

       Камінний хрест символізує. . .

• Це масивний хрест, споруджений Іваном Дідухом на піщаному схилі як пам'ять про себе.

• Хрест — символ непосильної, нелюдської праці.

• Нести важкий хрест має, крім прямого значення, ще й переносне — мучитись.

• Селянський хрест не просто важкий — він камінний.

• Хрест пов'язаний з образом «далекої могили».

Вчитель. Іван Дідух залишив на полі, рясно политому його потом, пам’ятник по собі  і своїй дружині. Йому ніби легше від того:не зникне безслідно, не розвіється, як лист по полю; пам’ять про нього зали­шиться на рідній землі. Камінний  хрест переростає в образ - символ, що уособлює важку долю народу-трудівника. Він-- пам’ятник тисячам українських селян, які так і не повернулися додому,засіваючи своїми кістьми чужі землі.

5. Презентація сюжетних елементів.

   Експозиція

    Іван Дідух, маючи в господарстві одного коня, впрягався разом із ним і орав поле. Після десяти років служби повернувся додому й отри­мав у спадок землю на горбі. Щоб отримати урожай, Іванові доводи­лося тяжко працювати. Підірвався на роботі, ходив зігнутий, тому зва­вся Переломаним.

   Зав'язка 

У хаті Івана — гості. Господар до кожного говорить ласкаво, прощаєть­ся з односельцями, усім зичить добра. Тільки гримає на дружину, що плаче. Зізнається, що і в нього дуже тоскно на душі.

 Екскурс у минуле (позасюжетний елемент)

     Розповідь Івана Дідуха про те, як сини дійшли думки про виїзд — «...Земля не годна кілько народа здержати...» Жалкує, що молодь від­ве­ртається від землі.

  Розвиток дії

 

     Прохання Івана до людей найняти службу в церкві, як сини спові­стять, що їх з дружиною не стало. Повідомлення про те, що на своїй землі на горбі він поставив кам'яний хрест і що жалкуватиме за цим полем усе життя. Селяни пригощаються, ведуть розмови, Іван з Михайлом співа­ють, як у молоді літа.

   Кульмінація

    

     Син нагадує батькові, що пора виходити, щоб устигнути на поїзд. Старі йдуть до хати збиратися, люди плачуть. Тоді Іван, ухопивши дружину, пускається в танок і так термосить жінкою, що люди аж лякаються. Сини силоміць виносять обох із хати.

   Розв'язка 

    Усі люди проводжають сім'ю Дідухів. Іван іде танцюючи. Зупинилися біля хреста, і чоловік сказав жінці, що там викарбувані імена їх обох.

—Чому новела називається « Камінний хрест»?

         ( В. Стефаник гостро реагував на масову еміграцію селян, бо бачив у ній трагедію народу — соціальну та національну. Усім своїм твором новеліст нібито підводить читачів до висновку: коли такі люди, як Іван Дідух, які навіть витолочений пустир на горбі роблять плодоносним, які становлять силу і міць народу, його живлющий корінь, коли такі люди змушені кинуть рідну землю, то це справді трагедія цілої нації. Назва новели багатозначна: з одного боку, хрест — це пам'ятник на згадку про себе і свою сім'ю, бо Дідухи позбавлені навіть можливості бути похованими на рідній земля, а з іншого, хрест — це символ непосильної, нелюдської праці селян (згадаймо біблійний фразеологізм «Нести свій хрест», тобто нести всі тягарі власного життя).

6. Презентація «Образ Івана  Дідуха  ».

А) Характеристика об­разу Івана  Дідуха.( Перевірка індивідуального  домашнього завдання)

1.Знайомство з героєм (хто? звідки? якого роду? чим займається?).
2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.
3. Чи є прототип?
4. Портрет героя ( відповідність його внутрішньому світу).
5. Характер персонажа (у розвитку чи епізодично).
6. Соціальне значення героя.
7. Проблеми, які порушує автор через цей образ, їх актуальність.
8. Психологія характеру ( духовне багатство, моральна краса чи потворність).
9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Як пов'язаний з іншими героями        ( кармічним (життєвим), емоційним, духовним зв'язком)?
10. Мова як засіб самовираження героя.

Б) Складання  асоціативного грона образу головного героя.

7. Експресіоністичні елементи у новелі.

— Чому твір В.Стефаника « Камінний хрест» належить до експресіоніс­тичних? (В.Стефаник не розглядає економічних відносин у селі, не роз­повідає про долю емігрантів. Він акцентує увагу на душі ге­роя, почуттях, душевних муках селянина, викликані розлукою з се­лом, тобто на внутрішньому світі героїв. Мова героїв уривча­ста, нервова, фрази динамічно-експресивні, є багато образів-символів. Ці ознаки зближують твір з явищами європейської прози, які дослідники відносять до експресіонізму.)

8. Робота з таблицею.

Образи-символи	Що уособлюють
Камінний хрест	Пам'ять, печаль, відчай, кінець та ін.
Горб	Тяжка праця, рідна земля, хліборобс­тво та ін.
Прізвище головного ге­роя	Хлібний сніп, основа життя, українство
Осінні листки	Сум, печаль.
Могила	Кінець тілесного життя.
П’яний танець	Розпач

ВИСНОВОК.

Учитель. Іван Дідух все життя працював на землі,вона його і не наго­дувала. Проте він все одно її любить до нестями, хоч заради дітей зму­шений покинути її.                                                                                                Трагедія Івана  Дідуха в тому, що душа його залишається біля рідного порога,вона хоче знайти спочинок у рідній землі. Тому він і поставив той хрест на знак своєї духовної смерті.

V. Підсумки.
    - О.Кобилянська в одному з листів до В.Стефаника писала “Стискаю міцно вашу руку, тому, котра так сильно малює двома фарбами. Чор­ною і тою, що її лілія носить”. Як розшифровується цей поетичний вислів? Де ж та біла фарба, що лілія носить у “Камінному хресті?
  

    «Мікрофон»

 - Що сказала новела кожному з вас? Від чого застерігає?
    (Людина живе доти, доки не згасне в ній усвідомлення того, що вона людина, хоч і було дароване їй за життя лиш біду і нещастя!)
    

Заключне слово вчителя. Звучить аудіозапис пісні «На Україну повернусь …»
      Вчитель.Трагедія, що відбулася століття тому в хаті головного героя новели “Камінний хрест” Івана Дідуха, у його зболеній душі, душах сотень ти­сяч галичан, спонукає нас замислитися над сенсом життя, долею Укра­їни і власною долею.
    Висновок робіть самі. Я лише хочу застерегти: якщо наважитеся на вирішальний крок, робіть його розважливо, бо тільки в ріднім краї на­віть дим солодкий та коханий. І нема на світі іншої України, немає ін­шого Дніпра, а рідна земля і в жмені мила, і кожна травинка свій корінь має.

                                                 

     Тож нехай у кожному серці полум’яніє вогонь любові до рідної Батьківщини. Тож хай кожен з нас розумом своїм і серцем зрозуміє і відчує всі ті труднощі, які сьогодні випали на долю України, зуміє пе­режити їх,  зуміє повірити в щасливе майбутнє рідного краю, народу.
                                                  Тож любіть Україну, дбайте про неї.
                                                 Вона – наша Мати.

VІ. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.

Скласти усний твір-роздум «Камінний хрест України кличе до розду­мів»          .

Скласти і записати сенкан про І. Дідуха.

Повторити визначення «художня деталь». Дослідити роль художньої деталі в новелі «Камінний хрест». Розкрити роздуми автора крізь призму художньої деталі.