Тема. Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства»

І. Організаційно-мотиваційний етап.

(аутогенна установка на роботу, створення сприятливого мікроклімату)

Доброго дня, дорогі діти! Сьогоднішні уроки особливі, бо наповнені найкращими почуттями, зустріччю з великим і величним і водночас простим, рідним і сокровенним. Тому пропоную кожному з вас  на мить уявити найдорожчу в світі людину – маму, її усмішку, ніжні руки… Що ви відчули?  

 Тож  затримайте  в душі тепло і вдячність, які ви відчули в цей момент, і збережіть  їх  у серці якнайдовше.

-           Згоден із нами і поет Василь Симоненко і  його  вірш «Лебеді материнства».

Отож, до розмови.

Слайд 1.

Тема уроку: Тема нашого уроку « Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства».

Давайте замислимося, чому Василя Симоненка називають «лицарем на білому коні» і як це його характеризує.

Прийом «Асоціація».     

«Лицар на білому коні»: благородний чоловік, сміливець, захисник знедолених, мужній воїн, патріот своєї землі, людина високих помислів…

І все, що ви сказали, повністю відноситься до Василя Симоненка,   доторкнувшись до життєдайного джерела творчої спадщини якого,  ми збагатимо себе світлом високих почуттів, високістю прагнень і думок «витязя нової української літератури». Василь Симоненко — патріот, публіцист, лірик, казкар, майстер афоризмів — повертається до читачів. Йому притаманна риса, якої нам часто не вистачає: самоповага і надзвичайна повага до кожної людини, розуміння неповторності людського життя:

“Ми — це не безліч стандартних “я”,

 А безліч всесвітів різних.»

Проектування.

-           Діти, я вам говорила, що допоможе нам знайти відповідь Василь Симоненко. Але ж його  серед нас немає? Яким чином?

-           А що нам потрібно зробити, щоб почути Симоненка, зрозуміти його авторський задум?

Виходячи з теми і завдань уроку, давайте визначимо цілі. Допоможе вам анкета «Мої цілі», яка є у кожного на парті. Визначте ті цілі, які ви ставите перед собою.

Анкета «Мої цілі»

Ä  ознайомитися із біографією Василя Симоненка;

Ä  вчитися аналізувати вчинки, ліричний твір;

Ä  розвивати навички роботи з текстом;

Ä  вчитися спілкуватися;

Ä  розвивати свої творчі здібності;

Ä  здобувати впевненість у власних силах.

 

-           Діти, а як ми маємо працювати на уроці?

Уважно

Радісно

Організовано

Креативно (тобто творчо).

 

-           Отже, правила роботи на уроці знаємо, цілі визначили, завдання поставили, приступаємо до їх виконання.

 

ІІ. Пізнавально-операційний етап.

Слово вчителя

Пам’ятаю таку фразу: «Якщо хочеш зрозуміти письменника – відвідай країну його дитинства і творчості».

Слайд 2.

Епіграфом до уроку я взяла такі рядки В. Симоненка.

Так  краще в тридцять повністю згоріти,

ніж до півсотні помаленьку тліть.

Слайд 3-16

Мультимедійна презентація «Життєвий і творчий шлях поета»

Слайд 17. Прослуховування пісні «Лебеді материнства»

З’ясування враження від почутого

·        Які почуття викликають  у вас пісня?

·        Що ви уявляєте, слухаючи пісню?

·        Який темп твору?

·        Який настрій пісні?

Пісню «Виростеш ти, сину» ви прослухали у виконання дорослої людини. Чому ця пісня краще сприймається саме у такому виконанні ?
Учитель До речі, невдовзі після створення пісня була сприйнята в народі, як своя. Але до неї увійшла тільки частина твору, тому звернемося безпосередньо до повного тексту поезії.

Слайд 18.Пропоную послухати живий голос Василя Симоненка.

http://www.ex.ua/8525886

   Назва поезії романтична. В.Симоненко знайшов яскраві образи, щоб передати силу любові до Батьківщини, до рідної української землі. Почуття патріотизму – найсвятіше почуття людини. Кожен із нас любить землю, де він народився, виріс, мову, вперше почуту з уст матері, вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро. А от знайти слова, щоб висловити любов, - важко. В.Симоненко знайшов такі слова. Він зумів передати у поезії глибину любові до рідної матері, й любов до прекрасної неньки нашої – України у простих і щирих словах.

Слайд 19.Словникова робота

Лиман – затока з морською  водою в гирлі річки або озера поблизу моря іноді багата на лікувальні грязі.

“Сургучеві ”- (від слова “сургуч”)- забарвлена тверда смола чи віск, що легко плавиться і застигає, вживається для опечатування пакетів, посилок, приміщень.

Марево – зорове явище в атмосфері, за якого на горизонті з’являються  уявні зображення  наземних предметів  або ділянок неба; міраж.

Мавки – міфічні істоти, злі духи, різновид русалок.  За народним повір’ям, душі дівчат, які втопилися, покінчивши життя через нещасне кохання.  Вони часто постають у вигляді молодих, красивих дівчат, що танцями і співом заманюють хлопців у ліс, де залоскочують до смерті.

 

Слайд 20,21,22. Ідейно-художній аналіз поезії

-           Щоб зробити ідейно-художній аналіз поезії, прочитаємо її ще раз (читають діти)

Тема твору: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому  висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі

Ідея твору: уславлення материнської любові; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини.

Основна думка: Можна все на світі

вибирати, сину,

Вибрати не можна

тільки Батьківщину.

 

Учитель.У творі є буквальний і символічний зміст. Слів-образів, що мають символічне значення, багато. Вони сприяють розумінню тексту.

Лебеді — символ чистоти, милосердя, Діви Марії. Тобто у вірші це — птах матері.

Зорі — присутність божества, ангела-посланця Бога, надія. Оскільки у християнстві зорі означають божественне благе ставлення, то вданій поезії мова йде про благе ставлення Бога до дитини.

Лимани (вода) — символ народження; символ мінливого людського життя.

Мати є символом усіх духовних речей. „Материнська добра ласка в неї за плечима": мати — джерело духовності, усього доброго і ніжного.

Півень у праукраїнців вважався передвісником зорі, а отже, пробудження життя.

Інші символи трактуються за словником-ключем.)

Випереджувальні завдання.   

1. У вірші багато різних зображувальних засобів. Надзвичайно яскраві епітети.

„Лебеді рожеві". Рожевий колір символізує ставлення до життя як до казки, небажання або невміння помічати негаразди. У дитинстві все бачиться красивим, ніжним, добрим.

„Зорі сургучеві". Епітет „сургучеві" допомагає уявити не лише темний брунатний колір. Оскільки це в'язка речовина, то можна передбачити, що автор використовує його, щоб описати картину дитячого сну.

„Приспані тривоги". Тривоги, проблеми для дитини поки що не існують. Тому вони приспані.

„ Тихі зорі". Зорі не можуть бути іншими. Вони не вміють видавати ніяких звуків. Епітет „ тихі" підкреслює, що коли дитина засинає, усе навкруги затихає, щоб у неї був спокійний сон.

Письменник застосовує чимало уособлень і метафор.

„Заглядає в шибу казка сивими очима". Це уособлення.

„Завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата". Дане уособлення застосоване поетом, щоб довести, що мати завжди поруч з дитиною, відчуває її проблеми, готова допомогти. Та й спогади про рідний дім, близьких людей постійно з людиною.

Таке ж значення має і уособлення „прийдуть з України верби і тополі, стануть над тобою, листям затріпочуть".

„Темряву тривожили криками півні". Це розгорнута метафора. У ній образно письменник каже, що дитину захищають сили добра — „півень" — від сил зла, „темряви".

Розгорнута метафора „танцювали лебеді в хаті на стіні. Лопотіли крилами і рожевим пір'ям" підкреслює, що в стінах рідної домівки дитина може сподіватися на підтримку і добро.

Порівняння „лебеді, як мрії".)

Учитель

Багатство мовних особливостей представлене різними фігурами мови.

У вірші чимало риторичних звертань: „припливайте до колиски, лебеді, як мрії, опустіться, тихі зорі, синові під вії". Звертання вжиті у множині, перше непоширене, друге поширене. Надає мові виразності.

Двічі у тексті вживається звертання „сину". Воно більш конкретне. Називає не просто сина, а дитину — батькову, дитину України.

Звукова анафора „в" — „виростеш", „вирушиш", „виростуть" — підкреслює майбутній час, те, що чекає на дитину.

Алітерація звука „р" у фразі „темряву тривожили криками півні" передає крик півня, створює атмосферу таємничості.

Алітерація звука „л" у фразі „лопотіли крилами і рожевим пір'ям, лоскотали марево золотим сузір'ям"надає просторовості, уяви польоту.

Асонанс а-а-а ( заглядає в шибу казка) створює відчуття колисання дитини

Градація „друзі" — „дружина" — „Батьківщина"; „друг" — „по духу брат" — „мати". Підсилюється створене враження морального вибору, яке є в кожної людини.

Заперечення „вибрати не можна тільки Батьківщину", „не можна рідну матір вибирати" експресивно виражає в розповідному реченні неможливість названої дії.

Уміло застосована інверсія в кількох реченнях сприяє виграшності слів, які опиняються в кінці речення. „За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата". „...Прийдуть з України верби і тополі". „Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені".)

ІІІ. Закріплення знань, умінь і навичок.

 Проблемне запитання: То чому ж  письменник дав саме таку назву поезії? Чому не «Лебеді батьківства» або «Батьківські дороговкази»?
Зміст назви твору набуває особливого значення, оскільки лебеді материнства – це  материнська ніжність, любов і відданість дітям. Матері завжди оберігають своїми дужими крильми дітей, є берегинями роду людського.

Загальнонаціональне звучання вірша робить його  патріотичним шедевром, а   В. Симоненко постає як великий патріот України, вірний його син, вихований матір’ю-українкою для звершень великих справ.
- Знайдіть і зачитайте повтори у поезії. Яка їх роль? ( Автор наголошує, що саме в цих рядках основне смислове навантаження)
- Чим і чому відрізняються повторювані рядки? Чому останній звучить саме так?
( «Можна вибирати друзів і дружину» - автор називає конкретних людей, яких у житті можна обрати для себе. В останньому двовірші – узагальнене звучання. На думку автора, є величини духовні, незмінні, сталі — це мати й Батьківщина: вибирати або зрікатися їх — великий гріх.)
- Яке враження особисто на вас справив цей вірш?

Слово учителя. Протягом багатьох століть пісні української матері над колискою були і залишились невичерпним джерелом для поетів і письменників. Крилатими стали відомі рядки Т. Г. Шевченка:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим…

ІV. Рефлексія.

- Чи досягли ви намічених цілей?

Продовжіть речення:

Ä  Урок мені допоміг…

Ä  Сьогодні я вперше зрозумів (зрозуміла)…

Ä  Я хочу сказати…

4. Заключне слово вчителя.

« Двадцять вісім – це дуже мало.
Двадцять вісім – це наче й не жив.
І поклали поета в хмари –
І до хмари немає стежин.»

Так про Василя Симоненка сказав дніпропетровський поет Анатолій Кравченко.
        І за ці 28 років – поезії, казки, новели, статті. Досконалість, ніжність, краса, вишуканість мови – це риси його письменницького стилю, які роблять Симоненка близьким і зрозумілим кожному з нас.

Хочу завершити наш урок віршем Василя Бута, директора середньої школи на Полтавщині, у якій навчався В.Симоненко.

-         Свій шлях у всіх колись кінчається,
І майже кожному до ніг кладуть вінки.
Одні жили, помруть і забуваються,
А інші пам'ять залишають на віки.
На їх могилах виростають бур 'яни і квіти,
Бо тіло тлінне, та душа жива,
І для народу вічно будуть жити —
їх пам'ять, совість і палкі слова.
Ти знав тоді, якщо тебе не буде,
То в кожнім слові кожного вірша —
Живий поет, поки живі є люди,
Бо в кожного із нас живе твоя душа.
І хоч землею стисло тобі груди,
Та голос твій лунає звідтіля:
„Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Поки живий він — житиму і я".

 

V. Домашнє завдання
Поезію вивчити напам’ять.
Ілюстрація за поезією, усний твір «Моє знайомство з Василем Симоненком» - одне завдання за бажанням.

Індивідуальні завдання:

1.     Розповідь про історію написання поезії «Ти знаєш, що ти людина?»

2.     Ідейно-художній аналіз поезії Р. Кіплінга «Якщо».